"БОГОСЛОВ'Я ТІЛА" ІВАНА ПАВЛА ІІКриза СЕРЕДНЬОГО ВІКУ у жінок
Навіть той же передменструальний синдром слід вважати не стільки виною, скільки бідою для жінки. І крім цих гормональних збоїв у прекрасної половини є ще багато причин переживати не найкращі психологічні стани. Адже критичний погляд на власне життя притаманний не тільки чоловікам середнього віку, і не тільки представники сильної статі намагаються якось себе реалізувати. Це роблять і жінки: хтось успішніше, хтось – менш вдало. А у когось то взагалі все життя немов летить "під укіс". І приходить час усвідомлення цього…
Зазвичай в це поняття включається ДЕПРЕСІЯ, почуття РОЗПАЧУ та інші негативні емоційні стани, пов’язані з переоцінкою життєвих цінностей і критичним поглядом на прожиті роки. Жінка може відчувати втрату сенсу життя.
Багато криз такого плану часто бувають пов’язані з перебудовою психіки, ось чому часто згадується саме підлітковий вік. Насправді, таких криз людина з народження проходить кілька. Перша з них – це вже 3-річний вік, коли дитина починає відчувати себе особистістю. Другому фахівці відвели час 6-ти або 7-ми років, до речі, в цей же час дівчатка відправляються в школу. 14-15 років – це ще один кризовий момент, коли дитина починає ставати дорослим. У дівчаток це становлення особистості зазвичай протікає гостріше, ніж у хлопчиків. Але от коли мова заходить про КРИЗУ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ, ніхто не може дати чітких вікових оцінок, тому що тут все індивідуально. Закінчила ВУЗ і вийшла на роботу – може статися криза. Вийшла заміж і народила першу дитину – і тут можна зіткнутися з депресивним станом. Але навіть ці періоди неможливо віднести саме до середнього віку, тому що він настає пізніше. Наприклад, закінчення навчання у вищих навчальних закладах – це зазвичай 22-25 років. Народження дітей зараз намагаються відстрочити років до 30, але все одно, до умовного "екватора" життя тут далеко. Людина психологічно запрограмована на те, щоб жити 90-100 років, яка б доля їй не була уготована. Тому краще за все називати КРИЗОЮ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ у жінки період після 40 років. Якщо ж відштовхуватися від статистики, за якою середня тривалість життя жінок дорівнює близько 75 років, то можна додати сюди кризи, що відбуваються у віці 30-35 років. У той же час не можна залишити без уваги і ту категорію дівчат і жінок, кому довелося зіткнутися з післяпологовою депресією, безробіттям після отримання освіти, створенням не найбільш вдалого сімейного союзу та іншими причинами, які можуть надовго розладнати психіку, привести до повної апатії або розпачу.
Кризовий стан важко порівняти із застудою: там два тижні максимум перехворів, і знову як огірочок! Психологічні кризи – це процес довгий, з якого вийти можна і через кілька років. Ось чому постійно є страх назавжди затриматися в цьому стані. В середньому жінка може відчувати розчарування у власному житті протягом 2,5 років. І часто мало знайдеться розуміючих людей, здатних витягнути тебе з цієї ситуації. Швидше будуть засуджувати, говорити, що ти – доросла людина, а поводишся, як скривджена дитина. І за цей чималий термін можна не тільки позбутися друзів, але і втратити кохану людину. Ви можете просто перестати розуміти один одного. А якщо чоловік саме в цей час не зрозуміє, що тобі, як ніколи, потрібна моральна підтримка, то у нього є хороший шанс бути виставленим назавжди з твого життя. І це не завжди розлучення, нерідко чоловік з дружиною продовжують співіснувати на одній і тій же житлоплощі, але їх взаємини стають безбарвними, а самі вони – чужими один одному. І це один з характерних ознак кризи середнього віку.
Як зрозуміти, чи до тебе встигла підкрастися вікова криза? Є кілька характерних ОЗНАК такого стану:
Інакше кажучи, жінка немов втрачає точку опори, вона і рада б була змінити своє життя, але вже не може точно сказати, чого вона хоче, і вже відчайдушно не вірить ні в що хороше. З нею залишається тільки одне відчуття: ЖИТТЯ ЗАЙШЛО В ГЛУХИЙ КУТ. Але якщо зі звичайного тупика – просторового – можна вийти, повернувшись назад, то відмотати час назад і повернутися в свої колишні роки – вже не вийде. Вибратися здається нереальним, тому що розумієш, що починати все заново – це вже пізно. Але що тоді робити? Тверезо оцінити ситуацію і співвіднести її зі своїми можливостями і віком. Часто жінці доводиться "витягати саму себе за волосся з болота", тому що сподіватися на допомогу з боку неможливо: важко знайти людину, яка б тягалася з тобою день у день, поки твій стан не покращиться.
Отже, починаємо боротися. Для початку дізнаємося ворога в обличчя. Хто він? Це не чоловік, який здається недотепою і йолопом або, навпаки, тираном і деспотом. Це не безглузді підлеглі, і не начальник-самодур. Це не вузівський викладач – пихатий індик з вченим ступенем, у якого в думках одне – заглянути студенткам під спідницю. Ворог – це НЕПРАВИЛЬНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН, через який ти починаєш сприймати все "в штики". І саму себе – перш за все.
Прояви кризи в 20-25 років Погодься, якщо ти всім задоволена, то тебе не буде дратувати якийсь викладач-ловелас або скандальний начальник, який після того, як потопає ногами і дасть волю своєму голосу, все ж підніме зарплату. І з навчання, і з роботи ти приходиш додому, і саме на це місце у тебе в житті зроблена ставка. Так, вчитися ти рано чи пізно закінчиш, а роботу в молодості легко поміняти. СІМ’Я ж – це більш серйозний рівень, і якщо ти недавно вийшла заміж, то саме тут тебе можуть підстерігати небезпеки:
Все це призводить до психологічної кризи, яка виражається в апатії і схильності до самобичування. Віруюча людина може запитати про можливі шляхи виходу у священика, духівника. Психіатри називають це депресією і зазвичай лікують медикаментами. Але ж "вантажити" себе препаратами і підсаджуватися на них – теж не вихід. У цьому віці варто пересилити себе і почати самій діяти.
У такому віці кризі часто піддаються ті жінки, які не встигли виконати поставлених перед собою самою ж собою завдань. Наприклад, так захопилися кар’єрою, що не встигли народити малюка. Але ж ще не пізно! Однак через це можна втратити позиції на роботі. Ось ця двоїстість і призводить до емоційних зривів. Інший варіант – вдалося і заміж вийти, і дітей народити. А якщо дитина не одна, то ось з кар’єрою якось не склалося. Масла у вогонь можуть підлити не тільки більш успішні подруги, а й власний чоловік, який скаже, що йому нема про що з тобою розмовляти. Він – топ-менеджер на хорошому рахунку, і горщики з пелюшками, слинявчики і підгузки його не цікавлять. І ця "зрадницька" балаканина – причому, від найдорожчої людини, яка б мала бути твоєю опорою!
До середнього віку можна віднести саме цей період. І криза в ці роки посилюється не найкращим станом здоров’я жінки, тому що приходить клімакс. Гормональна перебудова, на жаль, не може не зачіпати емоційну сферу людини. До того ж у багатьох з’являються ознаки старості. Хтось не може зупинити набір зайвої ваги, хтось біля дзеркала довго розглядає нові зморшки на обличчі або сиве волосся. А хтось вже вважає, що ніяка косметика не допоможе. Так що криза цього віку можна характеризувати як СТРАХ втрати молодості, дітородної здатності і як усвідомлення неможливості щось змінити в своєму житті. До цього може домішуватися страх самотності, тому що у багатьох жінок виростають діти і йдуть в самостійне життя. Чоловік, як нажаль нерідко буває, може до цього моменту просто покинути сім’ю або завести зв’язок на стороні. Роботу втратити сьогодні теж дуже легко, і колеги про тебе будуть згадувати рідше і рідше.
Звичайно, заручитися підтримкою досвідченого психоаналітика було б непогано. Зате завжди є можливість обкласти себе літературою відповідного змісту і провести ціле дослідження порад в Інтернеті. І не важливо, як у вас протікає криза – бурхливо або тихо, головне – знайти точку опори і почати діяти. Саме дія зможе вивести тебе зі ступору, а найменші перемоги надихнуть на те, щоб діяти далі.
Час діяти. Для початку – перестати себе порівнювати з іншими. Ти – індивідуальність, до того ж – яскрава. У тебе не може все бути, як у людей. Нехай і не буде! Ти прагнула бути, як усі, значить – постійно заганяла себе в кут, запихали своє "я" в темницю, для тебе головними були діти, чоловік або колектив. Зараз настала пора зрозуміти, хто ти сама в цьому світі. Піщинка або все ж зернятко, готове стати прекрасною квіткою? З’явилися зморшки біля очей? Одягни сонячні окуляри. Якщо носиш окуляри постійно, постав тоновані лінзи. Пофарбуй волосся, якщо вони сиві. Зроби симпатичну зачіску або заплети французькі коси. Спробуй, експериментуй, поки не сподобаєшся сама собі, і не звертай уваги на слова оточуючих з приводу твоєї зовнішності. А якщо не сподобаєшся сама собі, то виповзти з кризи не вийде. Тепер ти себе поважаєш і можеш любити. Підбери собі гарний одяг, приший на пальто кольорові ґудзики – розфарбуй свій сірий світ і тягни себе "за волосся" далі. Придбай звичку їсти овочі і фрукти: вони заряджають енергією. А ось курити або заїдати стрес чіпсами потрібно кидати. Якщо немає грошей на фітнес, то просто роби вранці легку зарядку. Запам’ятай: важкі вправи – не для кризи. Потрібно почати з того, що гарантовано вийде, щоб ти могла сама себе похвалити. Зустрічайся з подругами, спілкуйся з колегами, навіть з тими, хто тебе молодше. Щире спілкування з такими людьми зробить молодшою і тебе. Як тільки відчуєш, що енергії поменшало, спробуй зайнятися тим же, що і під час кризи: покопайся в собі – і ти побачиш реальний вихід з положення. А раптом тобі потрібно, і правда, поміняти роботу, попросити підвищення у начальства або просто поїхати у відпустку і відпочити?
Все-таки більшість психологів вважають, що найбільш тяжка психологічна криза у жінки збігається з її клімактеричним періодом. У різних представниць прекрасної статі цей процес протікає по-різному: у когось буває ранній клімакс, а у когось – пізній. Цей стан тягне за собою безліч проблем зі здоров’ям. Руйнується не тільки гормональний фон, а й "виповзають" на світло всі болячки, які раніше так активно себе не виявляли. Починають, як у бабусі, боліти суглоби, тиск скаче, грубіє шкіра, з’являються головні болі, мігрені… Загалом, лягти б на диван, і щоб тебе віялом обмахували. А доводиться працювати, трудитися по дому, виховувати дітей. Якщо немає здоров’я, то ніяка діяльність не принесе задоволення. Коли ж разом з усім цим відбувається ще й ревізія життєвих цінностей, то криза виходить жорсткою. Саме в цьому віці часто доводиться замислюватися про старість, а іноді і відзначати ознаки старіння, до того ж більш суттєві, ніж якась там зморшка на лобі чи сива волосина в шевелюрі. Приходить розуміння, що багато процесів вже не повернути назад. На жаль, старість – один з найтриваліших періодів життя, і треба вміти її морально прийняти, щоб вона дійсно була довгою.
Психологи помітили, що є жінки, які взагалі не стикалися з кризою середнього віку, і то при тому, що життя їх було далеко не ідеальним. Просто воно було настільки насичене подіями, що на самобичування просто не залишалося часу. Аж до того, що у когось кризовий вік збігся з військовим часом. Прагнення вижити самій і врятувати дітей, занепокоєння за рідних, які пішли на фронт, евакуація або окупація – все це найпотужніший стрес, але разом з тим – значна емоційна праця. А потім – радість від перемоги, відновлення країни з руїн і пов’язаний з цим ентузіазм. Життєві умови – м’яко кажучи, не найкращі, зате є віра і навіть всі підстави вважати, що все скоро зміниться на краще.
І якими б чудовими не були твори з сумним кінцем, в період психологічної кризи вони заборонені до читання і перегляду. Якщо ти починаєш нову справу, то вона не повинна бути занадто важкою для тебе, інакше невдачі приведуть до ще більшої депресії. Краще розписати собі все поетапно, і радіти кожному новому звершенню. І тоді те болото, з якого ти себе витягуєш за волосся, незабаром стане для тебе чистою водною гладдю, над якою ти злітаєш мов лебідка, що здіймається у небесну вись. Використано матеріали з: Сайт SHASHLICHOK Распечатать |
Жіноче серце5 основних психологічних потреб жінкиПро почуття радості бути жінкоюСамоакцептація жінки як завданняСамоакцептація і любов до себеАкцептація свого тілаКриза СЕРЕДНЬОГО ВІКУ у жінок
|