У царя Навуходоносора, беззаперечно, була одна особлива риса – схильність до драматизації.

Одного разу цей надто емоційний цар поставив тридцятиметрову золоту статую і наказав усім поклонятися їй. Того, хто не захотів би цього виконувати, цар велів кидати у вогняну піч. Коли Седрах, Мисах і Авденаго відмовилися схиляти голови перед ідолом, цар розлютився і наказав кинути їх у вогонь. Проте, коли Бог врятував їх і вивів з печі неушкодженими, Навуходоносор звелів убивати кожного, хто скаже щось погане про їхнього Бога, а домівки тих людей руйнувати вщент.

Так Седрах, Мисах і Авденаго отримали велику перемогу, бо зуміли встояти на своєму і не піддалися зовнішньому тиску. Зазвичай це явище називають соціальним тиском – тиском на особу певної групи, до якої він належить.

Ці троє євреїв, разом з Даниїлом, ймовірно, були єдиними віруючими у всьому палаці. Вони отримали виклик і відчували на собі тиск з боку царя, своїх учителів та друзів, але не пішли на поступки і не підкорилися обставинам, а залишалися вірними Богу. Від самого початку вони відмовлялися приймати правила інших – це рішення було дуже правильним, адже на них чинили тиск протягом усього їхнього життя, тож обирати Бога доводилося кожного дня.

Коли вояки забрали хлопців до палацу, то їх харчували з царського столу. Хоча у Біблії немає згадок про тамтешню їжу, однак, без сумніву, вона не була приготована з дотриманням старозавітніх дієтичних норм, тож хлопці не хотіли вживати її. Тоді Даниїл запитав, чи могли б йому та його друзям давати на обід тільки овочі та воду. Бог зробив так, що відповідальний за хлопців чоловік був налаштований до них доброзичливо і готовий задовольнити їхнє прохання, але боявся бути покараним, якщо хлопці схуднуть. Тоді Даниїл запропонував провести десятиденний тест. Якщо хлопці добре виглядатимуть вкінці цього терміну, то зможуть і далі бути на своїй особливій дієті, а якщо ні – їстимуть все те, що й інші. Після десяти днів вони мали навіть кращий вигляд ніж решта учнів, тож і далі вживали тільки дозволені євреям харчі.

Протягом усього життя Даниїл і його друзі були змушені протистояти культурному та соціальному тиску ззовні, подібно, як сьогодні має робити кожен, хто живе у сучасному світі. Невдовзі після цього, Седрах, Мисах та Авденаго відмовилися поклонитися „гігантському Оскару” (саме так чомусь уявляю собі цю статую Навуходоносора), про це швидко дізнався цар і звелів розпалити піч.

Багато років опісля, знайомі Даниїла намагалися позбутися його і подавали царю на підпис закон про заборону молитися до будь-якого з богів, окрім царя, протягом тридцяти днів. Даниїл не послухав цього наказу, і за це його кинули у яму з левами. Проте леви навіть не торкнуся його, подібно, як і його друзям не зашкодив вогонь у печі.

Як виховати дітей твердими у вірі і готовими до опору перед соціальним тиском, звідки б його не чинили? Аби дізнатися відповідь, поміркуємо над тим, що нам відомо про дитинство цих чоловіків.

Вони росли за правління царя Йосії, який намагався навернути Юдею до Бога. Йосія знищив усіх ідолів, заборонив проводити будь-які поганські забави і знищив усіх поширювачів поганства. Він відбудував святиню і відновив службу у ній. Під час цих робіт навіть було знайдено книгу Закону. Коли це стало відомо Йосії, він налякався і зібрав усіх людей, щоб прочитати їм усі закони Божі та заохотити жити згідно з ними. З пророцтва він знав, що станеться з народом, який не служитиме єдиному Богу.

Люди ще раз прийняли посвяту служити Богу, і Йосія відновив святкування Пасхи (Песах), відзначаючи пам’ять виходу з єгипетської неволі. Четверо єврейських юнаків, що перебували у вавилонському полоні, були народжені якраз у час, коли це відбувалося. Ймовірно, люди справді почали виконувати Божі постанови і виховували дітей у такому ж дусі.

Як на мене, Божий план є незрівнянним. Бог знав, що має віддати своїх людей у полон для того, щоб вони навернулися і очистилися від поганства, яким просякло їхнє життя.

Саме перед вигнанням Бог поставив на царський трон Йосію, який намагався звільнити Божі землі від поган, познайомити із Законом Божим та вести людей до духовного відродження.

Звісно, Бог знав, що цей процес не буде тривалим, бо люди „зайшли” вже надто далеко. Коли Йосія помер, вони відразу ж повернулися до старого способу життя. Проте покоління, до якого належав і Даниїл, виросло на словах та діях Йосії, і саме їх було взято у полон. Дні старого покоління вже минали, а Бог використав Йосію, щоб врятувати нове покоління і підготувати його до служіння Богу та витривалості у вірі у Вавилоні.

Бог підготував, навчив і дав сили цим чотирьом юнакам – у поганському світі чи навіть серед своїх – залишатися непохитними у вірі. Вони чули з історій про тих, хто йшов на компроміс з вірою, вони знали, що їхній народ опинився у Вавилоні саме через це, і мали добрий приклад тих, які намагалися протистояти загальному тиску, – можливо, це були їхні батьки або цар Йосія, який з підліткового віку шукав Бога всім своїм серцем (див. 2Хр. 34,3).

Словом, вони знали, куди ведуть обидва шляхи, – і це саме те, що ми маємо пояснювати своїм дітям.

Апостол Павло попереджав нас бути обережними з підступами сатани. Основним диявольським знаряддям є обман. Соціальний тиск не так сильно ламає людей, як брехня, що часто супроводжує його: „Ти ж нікому не зашкодиш”, „Це твоє власне тіло”, „Бог знає, що ми недосконалі”, „Хіба це гріх?!”...

 

Ці та подібні слова часто штовхають наших дітей у пастку. В основі кожної з цих фраз є брехливе твердження, що можна щось втратити, якщо не спасуємо перед обставинами. Діти ж, натомість, повинні розуміти, що саме йдучи на компроміс з правдою, вони втрачають усе. І лише тоді, коли чинять згідно з Божими настановами, то отримують необхідне.

Коли Седрах, Мисах та Авденаго стояли перед розпаленою піччю, вони розуміли, що від них вимагають відмовитися від правди і піти на компроміс з вірою. Це додало їм сили вистояти.

Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: „Ми не маємо потреби тобі на це відповідати. Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, Він визволить нас, царю, й з твоєї руки, а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось” (Дан. 3,16-18).

Юнаки не пішли на цей компроміс. І не згоріли.

 

Практичні поради для батьків Розмовляйте зі своїми дітьми про гріх, про соціальний тиск та відступ від віри. Замість вступу, розкажіть історію про Даниїла та його друзів, а тоді почніть розмову. Скажіть, що бажаєте, аби у вашій сім’ї всі підтримували одне одного, так само, як це робили Седрах, Мисах та Авденаго. Розповідайте дітям історії з вашого життя, коли перед вами була спокуса піти на компроміс з вірою, але ви цього не зробили і нічого при цьому не втратили, а навпаки, здобули. І головне, будьте прикладом для дітей – живіть своєю вірою, навіть у найважчих ситуаціях, щоб діти це бачили.

 

---

Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 162-165.