Мені глибоко врізалася в пам’ять одна фраза із розповіді про Ісаака: «Він же полюбив її» (Бут. 24,67). Саме тому, що я шукав, як втілити цей принцип в життя, мені вдалося досягнути результатів. Хоч це і коштувало багато зусиль, але мої діти навчилися жити в любові та мирі з усіма, що приносить їм неабияку користь у житті.

Та іноді, коли я розповідаю про цей принцип, люди дивляться на мене, немовби я прибув з іншої планети – у нас всі люди так звикли до того, що діти не можуть між собою помиритися, сім’ї розпадаються, підлітки бунтують проти батьків та на кожному кроці трапляються інші конфлікти, що тепер ми сприймаємо цей принцип як наївну мрію. Одна особа навіть звинуватила мене в тому, що я прагну бути ідеальним батьком, а ще хтось казав, що я використовую свою сім’ю для соціологічного експерименту.

Насправді я далеко не ідеальний батько. Я з трудом робив те, до чого мене спонукав Господь, однак завжди намагався покладався на Його допомогу. При кожній нагоді я пояснював своїм дітям, як жити в злагоді, і поступово вони засвоїли цей урок. Він нічим не відрізняється від навчання основ готування їжі, плавання, чи виконання домашніх завдань. Діти засвоюють те, що ми їм наполегливо пояснюємо і чого вчимо на практиці. Тож, якщо бажаєте, аби ваші діти були дружні, любили одне одного і знаходили спільну мову між собою та з іншими, мусите показати їм, як це слід робити.

Біблія закликає нас любити інших, але якщо не слухатимемо біблійних настанов, не читатимемо її, і не будемо вчитися пробачати, давати, слухати, допомагати в потребі, поважати права і думки інших, визнавати свої помилки та інше, ми ніколи не зможемо когось по-справжньому полюбити. Любов – це не солодке почуття, від якого паморочиться у голові, а те, що ми робимо. А щоб робити те «щось» добре, нам потрібно вчитися і вдосконалюватися. Подібно і з нашими дітьми – тож виконуймо свій обов’язок і вчімо їх любові!

Ось кілька простих ЗАСАД для початку:

1. НАВЧАЙТЕ БЕРЕГТИ МАЙНО І ПОВАЖАТИ ЛЮДЕЙ. Поясніть дитині, що вона відповідає за власне тіло та майно, як і кожна інша людина. Розкажіть, що ніхто не має права торкатися до них без дозволу чи брати їхні речі. Запевняю – їм це сподобається. І коли вони схвально киватимуть головою, поясніть, що те ж саме стосується і їхніх братів чи сестер. «Так само, як ніхто не має права вдарити тебе, подібно і ти не маєш права бити когось іншого». Коли дійдете до цього моменту, можете продовжувати далі: «Ніхто не повинен торкатися, дражнити тебе, приставати до тебе без твого дозволу». Діти будуть згідні. Тоді додайте, що те ж правило діє, коли вони граються з іншими. Введіть до вжитку слово, яке дітям вказуватиме на те, що слід зупинитися. Я, наприклад, використовував фразу: «Будь ласка, припини». Коли хтось із моїх дітей вигукував цю фразу, інші знали, що слід негайно зупинитися. Це правило можна легко адаптувати до майна. Ніхто не може торкатися, брати чи користуватися чимось без дозволу. При цьому зауважте, що інші діти та дорослі живуть за тим самим правилом.

2. НАВЧАЙТЕ «ЗОЛОТОГО ПРАВИЛА». Як розумієте, з першим правилом досить легко переборщити. Дитина може використовувати його, щоб тримати всі свої речі тільки для себе. Саме для цього потрібно навчити дитину «золотого правила»: робити іншим те, що вона хотіла б, аби робили їй. Поясніть, що інші ставитимуться до неї так само, як і вона до них: якщо вона не хоче ділитися іграшками з іншими – то й інші не поділяться своїми забавками з нею. Повторюйте дитині, що Бог бажає, аби люди ділилися тим, що мають, і робили інших щасливими. Використання цього правила дуже ефективне, бо часто діти самі не зауважують, що не хотіли б, аби інші не дозволяли їм користуватися своїми іграшками.

3. НАВЧАЙТЕ ЇХ БУТИ ЧЕМНИМИ З БАТЬКАМИ. Коли дитина зрозуміє, як функціонують дружні відносини, можете навчити її, як слід поводитися з батьками. Поясніть дитині, що хоч вона відповідає за себе, Бог дав батькам владу над дітьми для того, щоб допомагати їм, навчати їх і підготувати до самостійного життя. Якщо ви навчили дітей використовувати сигнальну фразу «Будь ласка, припини» для взаємин між дітьми, можете застосовувати її і в відносинах із собою. Поясніть, що так само, як вони казали: «Будь ласка, припини», для того, щоб когось зупинити, ви можете сказати таке їм, оскільки маєте владу над ними. Пам’ятайте, що діти підростають і вже невдовзі їм доведеться будувати відносини з майбутніми роботодавцями, представниками влади і т.п. Тому вчіть їх не сліпого послуху, а свідомої здатності слухатися ваших прохань і настанов. Коли вони ставатимуть дорослішими, цілком природно, що іноді вони не погоджуватимуться з вами, але мають виявляти це у шанобливий спосіб. Навчіть їх обґрунтовувати свої думки і ділитися ними з вами, підтримуйте взаємоповагу та виявляйте любов до своїх дітей.

4. ЗАВЖДИ ПОКАЗУЙТЕ КРАЩИЙ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ І ДОЗВОЛЬТЕ ЇМ САМОСТІЙНО ЗНАХОДИТИ ВИХІД У НЕПРОСТІЙ СИТУАЦІЇ. Коли діти починають сперечатися між собою через якусь іграшку чи ображають одне одного, або ж з неповагою ставляться до вас, не намагайтеся вирішувати цю проблему замість них. Підійдіть до дитини, заспокойте її і пригадайте про сімейну домовленість – вчитися любити один одного. Якщо у дитини виникла проблема з іншою дитиною – запитайте, що трапилося і окремо вислухайте кожну сторону конфлікту. Тоді покажіть обом дітям (дуже важливо показувати не одній дитині, а двом, навіть якщо тільки одна дитина поводилася неправильно), як можна мирно вирішити їхнє непорозуміння. Незалежно від того, хто спричинив конфлікт, діти мають зрозуміти, як слід було поводитися, і спробувати повторити це з другої спроби. Якщо ви зробите так кілька разів, то зможете випереджати загострення конфлікту, пригадавши дітям, як слід поводитися. Використовуйте кожну таку ситуацію як навчальний тренінг, а не як боротьбу з власними дітьми. Оскільки на сімейній розмові ви узгодили, що будете працювати разом і вирішувати сімейні непорозуміння, ваш підхід має полягати у взаємодопомозі, а не в нападі на дітей.

5. ЗРОБІТЬ ДОБРОТУ І ЛАГІДНІСТЬ УНІВЕРСАЛЬНИМ ПРАВИЛОМ. Напишіть чи видрукуйте уривок з Першого послання до коринтян (1Кр. 13,4) і помістіть його на помітному місці. «Любов – довготерпелива, любов – лагідна». (Також можете видрукувати слова з четвертого по сьомий вірші, якщо це актуально для вашої сім’ї – 1Кр. 13,4-7). Якщо любов – лагідна, ми повинні бути лагідними у своїх словах і діях. Обговоріть ці слова з дітьми і спільно прийміть рішення бути лагідними одне до одного. Додайте, що лагідність у мові включає стиль звертання, слова та тон. Поясніть дітям, що у житті та в будь-яких відносинах з людьми краще залишатися добрим та лагідним, так почуватимемось краще і досягатимемо більших результатів. Навіть непорозуміння чи конфлікти вирішувати легше і швидше, якщо залишатися лагідним. При цьому маємо більше шансів переконати когось у правильності своєї точки зору. Коли діти зрозуміють цей принцип, пильнуйте, чи вони використовують його при кожній нагоді. Якщо ж вони повертаються до старих методів – пригадайте їм, що проблемну ситуацію можна вирішити з лагідністю. Також дозволяйте і їм вказувати вам на це правило, якщо ви його не дотримуєтеся.

6. СПІВПРАЦЮЙТЕ. На спільній домашній розмові поясніть, що сім’ї, члени яких допомагають одне одному, зазвичай живуть щасливіше. На прикладах поясніть, якою корисною є домашня взаємодопомога і підтримка. Якщо дитина хоче запросити додому друзів, чи посмакувати улюбленим десертом, або подивитися захопливу телепрограму, виявом співпраці буде ваш дозвіл на це. (Спочатку обдумайте, чи ці бажання корисні для дитини.) Тоді поясніть, що натомість діти мають допомагати вам, якщо ви цього їх попросите. Якщо ви кажете прибрати зі столу, вони мають чемно виконати ваше прохання. Згодом зможете використовувати це так: якщо дитина не хоче допомагати – згадуйте про принцип співпраці і кажіть, що не будете виконувати її прохань. Діти швидко «вловлюють» цей принцип. Він дуже корисний для розуміння того, як функціонують будь-які взаємини між людьми.

7, 8, 9, 10... НАВЧАЙТЕ ДІТЕЙ ПРОБАЧАТИ, СЛУХАТИ ІНШИХ, БУТИ ЩЕДРИМИ ТА ГОТОВИМИ ДОПОМОГТИ, ДІЛИТИСЯ І СТАВИТИ ПОТРЕБИ ІНШИХ ВИЩЕ ЗА СВОЇ. Якщо ви будете показувати дітям, як це все робити, і навчатимете їх, діти виростуть, знаючи не лише те, що слід любити інших, але й знатимуть, як це робити. І, можливо, колись, коли ваш син одружиться, хтось скаже про нього «Він же полюбив її», – як сказано у Біблії про Ісаака. Тоді ви знатимете, що люди зауважили щось, що є не швидкоплинним відчуттям, а справжньою любов’ю.

 

Практичні поради для батьків Після родинної розмови та пояснень головних засад поведінки, все стане на свої місця. Найважчим завданням є перехід від намагання заставити дітей жити в злагоді до практичного навчання дітей, як цього досягнути, пояснюючи крок за кроком. Коли всі зрозуміють, сприймуть і звикнуть до цього принципу, вам буде легко, за потреби, повернутися до пояснення. За кожним разом пояснювати стане простіше, оскільки вам треба буде лише пригадати те, що ви кілька разів пояснювали. Не намагайтеся все пояснити дітям за один раз, влаштувавши щось на зразок домашньої лекції – діти усвідомлюватимуть це з часом, поступово. Помоліться і не бійтеся розпочати цей «експеримент» уже сьогодні, а різноманітні домашні ситуації будуть для вас служити класною кімнатою, створюючи одну можливість за другою.

 

---

Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 50-54.